Про книгу:
Культовий твір Ернеста Гемінґвея змальовує післявоєнне & laquo; Втрачений поколение & raquo; 1920-х років & mdash; & Laquo; пропащих & raquo; людей, розчарованих и травмованіх, Ніби зависла у постійному чеканні, що не здатно вповні вхопіті життя. Відчуті собі действительно живими смороду могут лишь у рідкісні моменти проявити Чистої емоції, якові невпінно прагнуть відшукаті. Свою гіркоту й зневіру смороду намагають забути в алкоголі й безладніх розвагах, шукають відраді на вулиця нічного Парижа, на природі в Піренеях, на боях Биків у Памплоні. Короткими лаконічнімі штрихами, что стали прикмети его стилю, Гемінґвей показує кріхку Ілюзію балансу, інстинкт саморуйнування, что НЕ дает характерам героїв Розгорнутим щосілі. Їм зостається лишь святкувати, поки триває ФІЄСТА, и щоразу сподіватіся нового світанку.
& nbsp; & nbsp;